Процеси адаптації та компенсації. Регенерація окремих тканин. Гіпертрофія. Гіперплазія. Атрофія. Метаплазія



Скачать 28.31 Kb.
страница1/5
Дата29.12.2020
Размер28.31 Kb.
Название файла2Adaptacij.docx
  1   2   3   4   5

Тема: Процеси адаптації та компенсації. Регенерація. Регенерація окремих тканин. Гіпертрофія. Гіперплазія. Атрофія. Метаплазія.

В процесі філо- та онтогенезу в живих механізмів сформувалась здатність пристосовуватись (адаптовуватись) до змін умов зовнішнього середовища. У людини ця здатність набула найдосконалішого виду.



Адаптація (пристосування) – це складне біологічне поняття об’єднує процеси життєдіяльності, які здійснюють взаємозв’язок організму з навколишнім середовищем. Вона спрямована на збереження організму як здорового, так і хворого.
Компенсація – це конкретне проявлення адаптації під час хвороби, що виникає з метою корекції порушеної функції (тобто, щоб зберегти себе в критичній ситуації). Вона більш індивідуальна і залежить від конкретної ситуації (тобто причини).

Адаптація і компенсація не мають протиріч. Багато авторів їх не розділяють, а оцінюють в комплексі – як компенсаторно-пристосувальні процеси.

Адаптація в патології може відображати як підсилення, так і зменшення функції. Вона може проявлятись як:

гіпертрофія (гіперплазія)



  1. організація

  2. перебудова тканин

  3. метаплазія



Гіпертрофія (гіперплазія) – (з грец. hyper – занадто, throphe – живлення (харчування)) –

Це збільшення клітини, тканини, органу в об’ємі.

Гіпертрофія буває:

-регенераційна

-чисто адаптаційна

-компенсаторна

1) Регенераційна (тобто при пошкодженні)

Як відомо при:

а) інфаркту міокарду відновлення функцій відбувається за рахунок гіпертрофії кардіоміоцитів, що залишилися неушкодженими. Останні збільшуються в об’ємі за рахунок збільшення кількості ультраструктур, що пов’язано з підвищенням їх функції. При розм’якшенні головного мозку теж спостерігається регенераційна гіпертрофія.

б) Регенераційна гіперплазія – це відновлення маси органу і функції за рахунок розмноження і збільшення кількості клітин(печінка, нирки, легені)

2) Чисто адаптаційний характер носять:

А) нейрогуморальна гіпертрофія і гіперплазія (гіпертрофія збільшення об’єму за рахунок збільшення ультраструктур;гіперплазія збільшення об’єму за рахунок збільшення кількості клітин), що виникає як реакція тканин-органів-мішеней на дію гормонів.

Може бути фізіологічною(тобто у здорових):

-гіпертрофія матки при вагітності

-гіперплазія молочних залоз при вагітності

Патологічною:



      1. при порушенні функцій яєчників в слизовій оболонці матки відбувається гіперплазія залоз з утворенням кіст – залозисто-кістозна гіперплазія біометрію.

      2. При недостатній функції яєчок у чоловіків може бути гіперплазія часточок молочної залози – гінекомастія

      3. Гіперфункція передньої долі гіпофізу зі збільшеним виділенням тропних гормонів (СТГ) збільшуються в об’ємі цілі органи: стопи, кісті, ніс, губи, щелепи (акромегалія)

Б) гіпертрофічні розростання, які можуть виникати з різних причин:

1) при хронічному запаленні (поліпи, кондиломи)

2) при порушенні лімфовідтоку розвивається слоновість (при видаленні пахвинних лімфатичних вузлів)

3) несправжня гіпертрофія або замісна (на місці відсутності органа – вакантна)

а)коли атрофується орган (зморщується нирка) навколо нього місце займає жирова клітковина (тобто замісна гіперплазія жирової тканини)

б)атрофія головного мозку супроводжується потовщенням кісток черепа

в)низький артеріальний тиск призводить до потовщення інтими артерій (гіперплазія ендотеліоцитів)

г)при атрофії м’язів між волокнами розростається сполучна тканина (замість м’язів)

!!! взагалі сполучна тканина – це тканина „швидкого реагування”, вона заміщає спеціалізовані тканини в критичних ситуаціях (некроз, атрофія)

3) Компенсаторна гіпертрофія

Отже, компенсація – це реакція організму, проявом якої є корекція порушеної функції при хворобі.

Виділяють 3 фази компенсації:

І фаза – становлення, характеризується включенням всіх структурних резервів та зміною інтенсивності обміну речовин в органі (тканині) у відповідь на патогенний вплив (наприклад, спочатку зникає фізіологічна структурно-функціональна гетерогенність міокарду чи печінки), потім відбувається нарощування кількості спеціалізованих ультраструктур (міофібрил, мітохондрій в кардіоміоцитах, чи мітохондрій, рибосом в гепатоцитах і т.д.), що призводить до гіпертрофії (гіперплазії) органу (тобто до збільшення об’єму з збільшенням функції) в умовах підвищеного запиту (навантаження).

II фаза – закріплення, - коли компенсаторні можливості досягають свого максимуму і на такому рівні орган ще довго може справлятись, тобто забезпечувати нормальну функцію (компенсований цироз печінки, компенсована вада серця).Однак, навіть незначної ваги фактори (лікування, прогресування хвороби, інші хвороби, вік хворого) можуть бути причиною зриву компенсації і розвитком

III фази – декомпенсації (виснаження).

Фазу закріплення компенсації не можна розцінювати як видужання, скоріше це латентний перебіг хвороби, який може бути скомпрометований різними несприятливими для хворого умовами. І ці умови не обов’язково можуть бути в “хворому” орані, а і поза ним. Наприклад: компенсована вада серця може дати декомпенсацію.



Морфологічно компенсація проявляється гіпертрофією органу - орган збільшується в об’ємі, зберігаючи свою конфігурацію. Порожнина органу якщо при цьому збільшується то це ексцентрична гіпертрофія, якщо зменшується – концентрична гіпертрофія.

В фазу декомпенсації в функціонуючих структурах (спеціалізованих клітинах) – виникають дистрофії, які є незворотні.

Найбільш поширеною є 1. робоча(компенсаторна) гіпертрофія – розвивається при підсиленій роботі органу(гіпертрофія серця у спортсменів, чи при гіпертонічній хворобі гіпертрофія м’язів).


    1. та вікарна(замісна) компенсаторна гіпертрофія.

Гіпертрофія серця – класичний приклад робочої компенсаторної гіпертрофії.

Гіпертрофії підлягає той відділ міокарда, який виконує підвищену роботу в конкретних умовах патології: - лівий шлуночок при вадах клапанів аорти, гіпертонічній хворобі.

-правий (cor pulmonale) – при хронічних захворюваннях легень.

Маса серця при гіпертрофії може збільшуватись в 3-4 рази і сягати 900-1000г; відповідно збільшується і розміри серця за рахунок гіпертрофії(збільшення об’єму) кардіоміоцитів, які в свою чергу збільшуються за рахунок гіперплазії(збільшення кількості) органел.Паралельно відбувається гіперплазія волокнистих структур строми, судин мікроциркуляції та нервів.

Все це разом і складає поняття – гіпертрофія серця, яка забезпечує роботу серця іноді на багато років.

Виділяють стадії компенсації ГС (включає фазу становлення і фазу закріплення) і стадію декомпенсації(фаза виснаження). В стадії компенсації збільшується довжина серця за рахунок виносного тракту (від верхівки серця до півмісяцевих клапанів аорти), а приносний тракт(від місця прикріплення заднього вітрила 2-х стулкового клапана до верхівки) залишається незмінним. При цьому розширення порожнин серця буде активним-тоногенним.

Ступінь гіпертрофії серця обмежений і індивідуальний у кожного хворого і залежить від стану нейрогуморальних механізмів, що забезпечують ГС.

У одних хворих при товщині лівого шлуночка в 2 см уже може бути декомпенсація, у інших при 3 см ще добра компенсація.

В стадії декомпенсації в міокардіоцитах розвивається дистрофія (в тому числі жирова) і склероз строми, тому міокард не може забезпечити функцію в повному об’ємі, слабшає, при цьому збільшуються порожнини серця в поперечному напрямку – міогенна дилятація.

Якщо в стадії компенсації ліквідувати причину гіпертрофії серця – то можлива зворотність процесу, тобто нормалізація об’єму та розмірів серця.

Гіпертрофія стінки шлунку(або кишки) виникає вище місця їх звуження (зменшення просвіту).

Гіпертрофія стінки сечового міхура – при здавленні уретри аденомою простати, при звуженнях просвіту уретри стриктурою, інородним тілом.

Стінка сечового міхура потовщується, з боку слизової оболонки видно трабекули тому називають трабекулярна гіпертрофія.

Вікарна гіпертрофія (замісна) виникає при загибелі одного з парних органів (нирки, легені) або після оперативних втручань. Вона близька до регенераційної гіпертрофії. В її розвитку як і при інших видах гіпертрофії велику роль відіграє комплекс рефлекторних механізмів + нейрогуморальні.





Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База данных защищена авторским правом ©coolnew.ru 2019
обратиться к администрации

    Главная страница
Контрольная работа
Курсовая работа
Лабораторная работа
Теоретические основы
Методические указания
Общая характеристика
Рабочая программа
Практическая работа
Теоретические аспекты
Методические рекомендации
Пояснительная записка
Дипломная работа
Федеральное государственное
История развития
Общие сведения
Учебное пособие
Направление подготовки
Физическая культура
Основная часть
государственное бюджетное
Теоретическая часть
Самостоятельная работа
История возникновения
Краткая характеристика
Методическая разработка
Практическое задание
квалификационная работа
Выпускная квалификационная
Название дисциплины
Гражданское право
бюджетное учреждение
государственное образовательное
образовательное бюджетное
Общие положения
Российская академия
Понятие сущность
Техническое задание
образовательная организация
прохождении учебной
история возникновения
Общая часть
Методическое пособие
теоретические основы
Уголовное право
Современное состояние
Правовое регулирование
Финансовое право
Физические основы
Финансовое планирование
Фамилия студента
Экономическая теория