Конспект лекцій з дисципліни " методологія І організація наукових досліджень" для студентів спеціальності "Маркетинг"



страница11/27
Дата09.01.2018
Размер251 Kb.
Название файлаMONDKonspekt.doc
ТипКонспект
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   27
логічна уява виводить майбутнє із сучасного через логічні перетворення;

  • критична уява базується на пошуці недосконалостей і способів їх подолання;

  • творча уява народжує принципово нові ідеї, що спираються на елементи дійсності, але не мають поки що прообразів у реальності.

    Протилежністю творчої уяви є психологічна інерція мислення, пов’язана з підсвідомим намаганням діяти у згоді з попереднім досвідом і знаннями, з використанням стандартних методів, впливом авторитетів, страхом перед невдачею, опором критиці, надто високою самокритичністю та іншими внутрішніми бар’єрами. Однак у творчої людини зазвичай таких бар’єрів менше, а з тими, що є, допомагають боротися специфічні якості особистості.

    У цілому більшість ранніх методів активізації творчості мали на меті не замінити собою, а лише удосконалити метод “спроб і помилок”. Загальною рисою ранніх методів було те, що вони не пов’язані ні між собою, ні із законами розвитку об’єкта творчої перебудови. Тому ці методи називають окремими.

    Один з характерних окремих методів – метод контрольних питань. У його використанні досліднику пропонують відповісти на конкретні запитання і розглянути варіанти вирішення свого завдання, які ними підказані, або новий напрям, що тим самим розширює зону пошуку. Застосування цього методу зменшує випадковість пошуку і підвищує ймовірність отримання позитивних результатів. Спробу охопити все різноманіття ймовірних рішень завдань, виявити і дослідити будь-які можливі варіанти, що випливають із закономірностей побудови (морфології) об’єкта вдосконалення зробив швейцарський фізик Ф. Цвіккі в 30-х роках, розробляючи метод морфологічного аналізу. У застосуванні цього методу рекомендують дотримуватись такої послідовності операцій:


    • точно сформулювати проблему;

    • виявити і скласти перелік основних характеристик (ознак, параметрів) об’єкта або процесу дослідження (вдосконалення);

    • зафіксувати всі можливі (альтернативні) варіанти змін кожної характеристики або параметра;

    • комбінуючи всі можливі сполучення характеристик, розглянути отримані варіанти рішення;

    • проаналізувати найбільш перспективні сполучення, відібрати кращі з них з погляду можливості здійснення та ефективності використання.

    Потім рекомендують виконати побудову двомірних таблиць з характеристик об’єкта і варіантів їхніх змін або багатомірних матриць, що методично полегшує пошук оптимальних рішень за такого аналізу. Він набагато ефективніший, ніж пошук за допомогою безсистемних спроб. Однак, слід враховувати: що більше виникає варіантів і їхніх сполучень, то вища ймовірність успішного пошуку і водночас то складніше проаналізувати всю множину можливих рішень.

    Методи контрольних питань і морфологічного аналізу є найбільш поширеними методами систематизації пошуку, але, застосовуючи їх практично не використовують можливості психологічної активізації творчості. Цю ваду деякою мірою виправляє група асоціативних методів, заснованих на властивості мозку встановлювати ті чи інші зв’язки між словами, поняттями, думками, а потім згадувати, відтворювати такі зв’язки. Серед асоціативних методів творчості найбільший інтерес становлять далекі асоціації та їхні ланцюжки, що призводять до несподіваних стрибків думки. Свідоме “вмикання” асоціативного мислення досягається створенням відповідних умов і використанням низки правил, які в сукупності і становлять основу найбільш поширених і перевірених практикою подібних методів творчості. Одним з них є метод мозкового штурму, або мозкової атаки. Він оснований на такому психологічному ефекті. Якщо взяти групу з 5–8 учасників і кожному з них запропонувати незалежно та індивідуально висловити пропозиції щодо вирішення конкретного завдання, виникне якась кількість оригінальних ідей. Якщо ж запропонувати цій же групі колективно висловити пропозиції щодо вирішення того самого завдання, отриманих оригінальних ідей буде набагато більше, ніж у першому випадку, оскільки під час сеансу виникає, так би мовити, ланцюжкова реакція ідей, що призводить до інтелектуального вибуху.

    Виконуючи наукове дослідження, тобто пояснюючи характер тих чи інших процесів дійсності, дослідник спирається на певні наукові методи. Під методом розуміють спосіб дослідження явищ, планомірний підхід до їх вивчення, послідовність дій під час проведення теоретичного дослідження або практичного здійснення якогось явища або процесуа. Таким чином, метод – у найзагальнішому значенні – це спосіб, певним чином впорядкована діяльність і своєрідний інструмент для досягнення конкретної мети. Свідоме використання науково обгрунтованих методів є найсуттєвішою умовою отримання нових знань, бо в основі всіх методів пізнання лежать об’єктивні закони дійсності. У процесі розвитку пізнання виробилися деякі загальні принципи наукового мислення – методи дедукції, індукції, аналізу та синтезу, аналогії, порівняння, спостереження, експерименту і деякі інші. Це група загальнонаукових методів дослідження. Існують і спеціальні методи конкретних наук, оскільки останні, вивчаючи свої специфічні предмети, створюють і специфічні засоби дослідження. Філософія ж на відміну від конкретних наук розробляє загальний метод пізнання – матеріалістичну діалектику. Об’єктивну основу діалектичного методу становлять найбільш загальні закони розвитку матеріального світу. Але цей метод не підміняє методи інших наук, а є їхньою загальною філософською основою, знаряддям пізнання в усіх галузях. Для прикладу наведемо загальноприйняту сучасну класифікацію наукових методів, що застосовуються в економічних дослідженнях (таблиця 2.2.).

    Однак такий розподіл методів певною мірою умовний, бо будь-який з методів може переходити з категорії в категорію мірою розвитку пізнання.

    Одним з найважливіших структурних елементів науки є гіпотеза. Гіпотезою називають систему умовиводів, наукових припущень, за допомогою яких на підставі низки фактів робиться висновок про існування об’єкта, зв’язку або причини явища, причому виведення це не є абсолютно достовірним. Потреба в гіпотезі виникає в науці тоді, коли незрозумілий зв’язок між явищами, причина їх, хоча відомо багато обставин, що передують або супроводжують його; коли за деякими характеристиками сучасного треба встановити картину минулого; на підставі минулого і сучасного треба зробити висновок про майбутній розвиток явища. Однак висування гіпотези на основі певних фактів – лише перший крок. Сама гіпотеза має ймовірний характер і потребує перевірки, доведення. Після такої перевірки гіпотеза або стає науковою теорією, або видозмінюється, або відкидається зовсім, якщо перевірка дає негативний результат.

    Накопичення теоретичних і емпіричних знань про об’єкт дослідження в процесі його вивчення, обгрунтування на їхній базі наукових припущень про можливість отримання нових знань про об’єкт характеризують стадію висування гіпотези.

    На стадії формулювання гіпотези виконують необхідні теоретичні викладки, експертна оцінка, окреслюється методика дослідження гіпотези, виконується підбір доказів.



    Поделитесь с Вашими друзьями:
  • 1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   27


    База данных защищена авторским правом ©coolnew.ru 2019
    обратиться к администрации

        Главная страница
    Контрольная работа
    Курсовая работа
    Теоретические основы
    Лабораторная работа
    Методические указания
    Общая характеристика
    Рабочая программа
    Теоретические аспекты
    Пояснительная записка
    Практическая работа
    Дипломная работа
    Методические рекомендации
    Федеральное государственное
    История развития
    Общие сведения
    Учебное пособие
    Основная часть
    государственное бюджетное
    Направление подготовки
    Теоретическая часть
    Физическая культура
    Самостоятельная работа
    История возникновения
    Методическая разработка
    Краткая характеристика
    Практическое задание
    квалификационная работа
    Выпускная квалификационная
    Гражданское право
    Название дисциплины
    бюджетное учреждение
    государственное образовательное
    образовательное бюджетное
    Российская академия
    Общие положения
    теоретические основы
    прохождении учебной
    история возникновения
    образовательная организация
    Общая часть
    Понятие сущность
    Уголовное право
    Современное состояние
    Правовое регулирование
    Финансовое право
    Фамилия студента
    Техническое задание
    Методическое пособие
    Финансовое планирование
    Теория государства
    Российская федерация